Пускові і прицільні пристрої

У 1935 р. в процесі випробувань РС-82 на винищувачі И-15 застосовувалися авіаційні пускові пристрої бугельного типу, які мали велике лобове опір і помітно знижували швидкість літака. У 1937 р. в РНИИ була розроблена напрямна желобкового типу з однією планкою, що має Т-подібний паз для напрямних штифтів снаряда. Для підвищення міцності напрямну прикріплювали до силової балці, виконаної з труби. Ця конструкція реактивного знаряддя (РО) отримала назву «флейта». Пізніше в пускових пристроях для РС-132 від опорної балки-труби відмовилися і замінили її П-образпим профілем. Для пуску ракет РВ оснащувалися піропістолетамі конструкцій Павленко і Клейніна.
Застосування пускових установок желобкового типу значно поліпшило аеродинамічні й експлуатаційні характеристики снарядів, спростило їх виготовлення, забезпечило високу надійність сходу снарядів. Для снарядів РС-82 і РБС-82 (бронебійні) застосовувалися пускові установки довжиною 1007 мм. Довжина напрямних їх складає 835 мм, число напрямних - 8. Вага всієї ракетної системи 23 кг. Для снарядів РС-132 і РБС-132 застосовувалися пускові установки довжиною 1434 мм. Довжина їх напрямних становила 130 мм, число напрямних - 10. Вага всієї ракетної системи 63 кг. На літаках Іл-2 для снарядів РС-132 і РБС-132 застосовувалися пускові установки довжиною 1434 мм. Довжина їх напрямних становила 130 мм. Число направляючих - 8. Вага всієї ракетної системи 50 кг. У роки Великої Вітчизняної війни у військах, виготовлялося значне число напівкустарних пускових установок для 82-мм і 132-мм реактивних снарядів.
Для стрільби по повітряних цілях використовували снаряди РІС-82, споряджені дистанційними трубками АГДТ-А. Час їх спрацьовування, плавно регулювати в межах від 2 до 22 секунд, виставлялося вручну техніками з озброєння на кожному снаряді перед вильотом і доповідалося льотчику.
Через брак достатньо точних далекомірів, дистанцію до мети пілоти визначали або на око за типом літака, або за дальномірною сітці стрілецької прицілу. Зіставляючи дистанцію з часом установки трубки, пілот визначав момент початку відкриття вогню ракетними снарядами. Враховуючи низьку точність стрільби одиночними PC, для створення максимальної зони ураження осколками льотчики випускали серією або залпом весь ракетний боєзапас. Рубежами відкриття вогню для PC були 800-1200 м. Управління стрільбою РС - від електросбрасивателя бомб ЕСБР-3.